Одним з найбільших та найважливіших надбань людства є сім’я, родина. Від роду до роду, з покоління в покоління передається безцінний скарб – це сімейні традиції. Так, як могутня ріка бере силу з маленьких та великих потічків та струмочків, так і Україна набирає силу з родин великих та малих, які об’єднуються в рід, в український народ.

Кожна родина – неповторна. У кожної сім’ї свій культурний спадок, свої традиції. У нашій родині багато захоплень і традицій: ми любимо подорожувати на велосипедах, захоплюємося ландшафтним дизайном і квітами, любимо готувати смаколики. Та найбільшим захопленням родини – є українська пісня. Адже пісня – це душа народу, а значить і душа родини. Моя бабуся Маша, поринаючи в спогади, розповідає як раніше люди тяжко працювали, але існувала традиція: збиралися на свято, просто повечеряти після трудового дня. І лунала з двору мелодія української пісні. Ця родинна традиція допомогла мені неодноразово брати участь в обласній фольклорно-етнографічній експедиції «Звичаї, традиції та обряди мого краю».

Це уже стало родинною традицією: під час запису відеоматеріалу бабуся Маша та її сестра, бабуся Віра, згадували різні життєві історії та події. В процесі спілкування лунав сміх, адже не завжди виходило записати матеріал з першого разу. Але підтримка одне одного, що дуже важливо не тільки в родинних стосунках, сердечність та доброта допомагали вийти з скрутної ситуації. І це викликало у мене позитивні емоції.

Ми – молоде покоління, повинні берегти свою культуру, не забувати свою, українську пісню. Адже коли людина співає – вона відпочиває душею. А це допоможе подолати труднощі, негаразди та важкі часи. Пісня надихає, вона об’єднує. Це те, що нам зараз дуже потрібно. Бережімо свої родини, бережімо свою Неньку-Україну!